Теорія трансакційного аналізу була розроблена американським психологом і психотерапевтом Еріком Берном у 60-их роках XX століття.
Основні положення цієї теорії викладені ним у книзі «Ігри, у які грають люди» і широко використовуються у психотерапії при лікуванні різних психологічних розладів, а також у роботі психологів з корекції поведінки людини.

Основні положення і структура

Трансакція — це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується представленням їх позиції.

Ерік Берн помітив, що кожна людина в різних ситуаціях займає різні позиції (Его-стани) відносно одна одної, що знаходить своє відображення у взаємодії (транзакціях).

Схема трьох «Его-станів»:

• Родитель
• Дорослий
• Дитина

Батько — стан, подібний образу батьків, якому притаманні такі якості: навчання, виховання, повчання, турбота, впевненість у своїй правоті, «роби як я», «це добре», «це погано» та ін.

Дорослий — характеризується отриманням, переробкою, аналізом інформації і, на основі цього, прийняттям рішень з метою ефективної взаємодії з навколишнім світом. Працює з інформацією, розмірковує, аналізує, уточнює ситуацію, розмовляє на рівних, апелює до розуму, логіки тощо

Дитина — стан подібний образу дитини, для якої є притаманними: інтуїція, творчість, спонтанність, відкритість, безпосередність, щирість, емоційність, довіра, любов.

Система Сімейної Терапії Субособистостей (ССТС) — це інтегративний підхід до індивідуальної психотерапії, розроблений Річардом К. Шварцем у 1980-х роках.
Він поєднує системне мислення з поглядом на те, що розум складається з відносно окремих субособистостей, кожна зі своєю унікальною точкою зору та якостями.
ССТС використовує системну психологію, зокрема розроблену для сімейної терапії, щоб зрозуміти, як організовані ці колекції субособистостей.

ССТС стверджує, що розум складається з кількох частин, і в основі них лежить ядро людини, або справжнє Его.
Подібно до членів сім'ї, внутрішні частини людини можуть приймати екстремальні ролі або субособистості.
Кожна частина має свою перспективу, інтереси, спогади та точку зору.
Основний принцип ССТС полягає в тому, що кожна частина має позитивний намір, навіть якщо її дії є контрпродуктивними та/або спричиняють дисфункцію. Немає необхідності боротися з частинами, примушувати їх або усувати; метод ССТС сприяє внутрішньому зв'язку та гармонії, щоб повернути розум у рівновагу.

У моделі ССТС є три загальні типи частин:

Вигнанці - представляють психологічну травму, часто з дитинства, і вони несуть біль і страх. Вигнанці можуть стати ізольованими від інших частин і поляризувати систему.

Менеджери - беруть на себе попереджувальну, захисну роль. Вони впливають на те, як людина взаємодіє із зовнішнім світом, захищаючи людину від шкоди та не даючи хворобливим або травматичним переживанням затопити свідомість людини.

Пожежники з'являються, коли Вигнанці вириваються і вимагають уваги. Вони працюють, щоб відвернути увагу від болю та сорому Вигнанця, що призводить до імпульсивної та/або невідповідної поведінки, як-от переїдання, вживання наркотиків або насильства. Вони також можуть відволікати людину від болю, надмірно зосереджуючи увагу на більш тонких діях, таких як перевтома або надмірне вживання ліків.

Менеджери та Пожежники намагаються захистити свідомість людини, не дозволяючи болю Вигнанців бути усвідомленою.

Арттерапія — це вид психотерапії та психологічної корекції, заснований на мистецтві та творчості.
Вперше цей термін був використаний британським педагогом і митцем Андріаном Гіллом у 1938 р. при описі своєї роботи та незабаром отримав широке поширення.

У вузькому сенсі слова під арттерапією зазвичай йдеться про терапію образотворчим мистецтвом з метою аналізу та позитивного впливу на психоемоційний стан людини.

Теорія трансакційного аналізу була розроблена американським психологом і психотерапевтом Еріком Берном у 60-их роках XX століття.
Основні положення цієї теорії викладені ним у книзі «Ігри, у які грають люди» і широко використовуються у психотерапії при лікуванні різних психологічних розладів, а також у роботі психологів з корекції поведінки людини.

Основні положення і структура

Трансакція — це одиниця взаємодії партнерів по спілкуванню, що супроводжується представленням їх позиції.

Ерік Берн помітив, що кожна людина в різних ситуаціях займає різні позиції (Его-стани) відносно одна одної, що знаходить своє відображення у взаємодії (транзакціях).

Схема трьох «Его-станів»:

• Родитель
• Дорослий
• Дитина

Батько — стан, подібний образу батьків, якому притаманні такі якості: навчання, виховання, повчання, турбота, впевненість у своїй правоті, «роби як я», «це добре», «це погано» та ін.

Дорослий — характеризується отриманням, переробкою, аналізом інформації і, на основі цього, прийняттям рішень з метою ефективної взаємодії з навколишнім світом. Працює з інформацією, розмірковує, аналізує, уточнює ситуацію, розмовляє на рівних, апелює до розуму, логіки тощо

Дитина — стан подібний образу дитини, для якої є притаманними: інтуїція, творчість, спонтанність, відкритість, безпосередність, щирість, емоційність, довіра, любов.